Про банки і гроші

Category: Блоги

Published on Monday, 17 September 2018 04:01

Written by Super User

Hits: 806

Автор – Ігор Померанський

Доля подружжя Кузнецових Марини і Павла, що з Донецька, склалась так, як і в багатьох інших. Втекло від війни до Чернівців. Зайнялись бізнесом, для чого створили господарське товариство «Юнікос». На сімейній раді вирішено було частину коштів відкласти на депозит. Сказано – зроблено. Сума в розмірі 250 000 гривень була довірена Укргазпромбанку.

 

            Що ж банк, який рекламував себе зверхнадійним, як і багато інших збанкротував. Повернути гроші у спосіб, передбачений договором, не вдалось. ТОВ «Юнікос» листом звернулось до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укргазпромбанк», самого Банку як юридичної особи, Національного Банку України із заявою про визнання кредиту, внесення вимоги позивача як кредитора, до реєстру акцептованих вимог кредиторів та повернення кредиту.

            Всі ці уповноважені особи навіть не вважали за потрібне надавати відповідь кредитору, що втратив 250000 грн. Кузнецови перевели спір в юридичну площину. Констатували, що кредиторські вимоги товариства задоволені не будуть, оскільки сума зобов'язань ПАТ «Укргазпромбанк» значно перевищує суму вартості активів, за рахунок яких будуть задоволені вимоги кредиторів, а дана ситуація склалась внаслідок бездіяльності Національного банку України, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про Національний банк України», що призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в банку та унеможливило повернення належних ТОВ «Юнікос» грошових коштів. До окружного адміністративного суду був поданий відповідний позов, де головним відповідачем визначений Національний банк України. Обґрунтування вимог визначається наступним чином.

            Відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду – безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

            Національний банк України здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

            Одним з головних обов’язків Національного банку України є постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території держави та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

            Згідно із статтею 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

            Статтею 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік.

            Процес планування та проведення інспектування службою банківського нагляду та уповноваженими Національним банком України особами банків, філій іноземних банків та інших осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, врегульовано Положенням про планування та порядок проведення інспекційних перевірок, затв. постановою Національного банку України від 17.07.2001 року № 276.

            Пунктом 1.11 Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок встановлено, що планова перевірка банку (філії іноземного банку) проводиться не рідше одного разу на 36 місяців з дня останньої планової інспекційної перевірки. Перша планова інспекційна перевірка банку (філії іноземного банку) проводиться не раніше ніж через 12 місяців з дня отримання ним банківської ліцензії.

            Не будемо втомлювати читача й далі оперувати нормативами. На дев’яти сторінках позову сухою юридичною мовою викладаються всі порушення, які допущені як Укргазпромбанком, так і Нацбанком України, котрий усунувся від виконання регулюючих та контрольних функцій.

            Предмет позову (прохальна його частина), що потрапив до окружного адміністративного суду міста Києва два роки тому, виглядає наступним чином:

            - визнати протиправною бездіяльність Національного банку України в період з листопада 2014 року по квітень 2015 року щодо невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Укргазпромбанку» на підставі проведеної перевірки та складеного Звіту про інспектування ПАТ «Укргазпромбанк» за період з серпня 2011 року по вересень 2014 року та встановленої рейтингової оцінки CAMELS, що привело до неможливості виконання кредитного зобов’язання перед ТОВ «Юнікос»;

            - визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів ТОВ «Юнікос» як кредитора щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Укргазпромбанк»;

            - стягнути з Національного Банку України на користь ТОВ «Юнікос» завдану шкоду в загальній сумі 250 000 грн. за рахунок Управління державної казначейської служби у Голосіївському районі міста Києва.

В суді порахували, що ця справа складна, створили колегію з трьох суддів і за два роки провели всього одне засідання. Оце так правосуддя. Цікаво, що буде далі. Зрозуміло, що діяльність (а точніше бездіяльність) такого суду, як окружний адміністративний міста Києва треба негайно припиняти. Від такої «роботи» немає ніякої користі суспільству. Кожен може переконатись в правильності такого висновку, якщо побуває в стінах цього закладу. Навіть візуально видно, що працівники юрисдикційного органу без будь-якої думки безцільно бігають коридорами. А чи може існувати суд без жодної клепки в голові, який назавжди заплутався у власних паперах?