Переселенці… Чужі чи свої?

Автор – Наталія Терещенко

З трагічних подій 2014 року, які позбавили мирного життя більше мільйона наших співвітчизників, пройшов час. Гострота трішки зменшилась – для тих, хто продовжує жити своїм життям. Але ж як зараз живуть ті, хто покинув свої домівки, залишивши практично все?

На Дніпропетровщині було докладено немало зусиль для того, щоб в перші, найскрутніші дні просто дати людям якийсь прихисток, не залишити на вулиці. Але наша держава не була готова до такого,  і в цій благородній справі об’єднались зусилля держави, громадян – і дуже велика допомога була надана із боку Федеративної республіки Німеччини. Це і побудова модульних містечок в декількох містах Дніпропетровської області, і матеріальна допомога, і юридичне консультування.

 Модульні містечка, збудовані за європейськими стандартами, дають можливість сім’ям внутрішньо переміщених осіб жити разом, не розлучаючись родинам, іноді – з родичами та друзями. Там створені всі умови для нормального побуту, і люди відчувають, що вони не полишені наодинці із своїми проблемами.

Але перед ними постійно стає питання – що далі? Як держава планує інтегрувати переселенців по всіх містах України?

І тут я бачу ще одну проблему – всі люди різні. Той, хто мав гарну професію, вже живе самостійно, будує все на новому місті – але не всі люди до цього здатні, не всі можуть так швидко перебудувати своє мислення та й навіть просто оговтатись – вони нібито потрапили в цунамі і поки що не зайшли своєї гавані.

Фонд Карітас – Донецьк в Дніпрі втілює низку цільових програм допомоги – і всі небайдужі можуть теж взяти в них участь.

Далі буде…