Сьогодення Луганська

Автор - Світлана Талан

Після перерви знову повертаюся до свого блогу. Сьогодні розповім про новеньке, почуте від людей, які живуть на тимчасово окупованій території Луганщини. Настрої мешканців дуже різні, як і їхні розповіді.
Перша, почута від жінки поважного віку, яка живе у Луганську неподалік кладовища. Ось що вона повідала: «Живу неподалік кладовища, сумно самій вік доживати, тож частенько йду проводжати в останню путь незнайомих людей. Зараз трохи менше покійників, ніж було в 2014 році, але також багатенько.

На кладовищі виритий бульдозером довгий рів, куди рядком опускають труни. Влітку та восени 2014 року ой скільки ж їх за день ховали! Одного разу нарахувала 110 трун! Це було жахливо! Ополченців вбитих багато й зараз, а цивільні люди мруть як мухи, бо таке пережили, що у страшному сні не дай, Боже, побачити! Психіка травмована, лікування нікудишнє, тож ніби мор іде Луганськом. Молоді роботи немає, тож хто може, той їде на заробітки до Росії, а хто ні – не поспішають вже вступати у лави ополченців, більше йдуть до лав народної міліції».
Розповідь жінки, яка до цього часу задоволена життям в т. зв. ЛНР (або інше не хоче зізнаватися), називає себе колабораціоністкою. Свої питання опускаю, залишаю лише її розповідь: «Україна сама винна, що почалася війна. Вони ж самі пішли на наш Донбас, бо фашисти. Що Америка та Європа накаже, те й роблять. Зброю дали Україні і послали на нас, навіть війська свої надали, бо 2014 році бачили, як негр тут бігав. Ні, сама не бачила, але розповідають. За Хорватську команду по футболу не вболіваємо, бо там також фашисти. Українські військові – це справжні фашисти. Чому? Бо дізналися, що з нашої республіки жінки їздять народжувати дітей в Україну, щоб отримати свідоцтво про народження та виплати на дітей, тож щоб не платити, військові приходять до пологових будинків, забирають новонароджених дітей, а потім їх скидають з літаків, щоб вбилися. І це не вигадки, бо по телевізору розказували. Краще вже нехай міжнародних миротворців присилають сюди, ніж прийде українська армія. Я пішла на пенсію у 55 років, а ти у скільки підеш? Отож така у вас Україна! У нас жодного разу не піднімали тарифи за житло, а ви там вже стогнете. А ваш Філарет закуповує зброю для солдат і посилає нас вбивати».
«Розіп’ятий хлопчик», «кровожерливі айдарівці», «страшні націоналісти правосєки» — усе одразу відійшло на другий план у порівнянні з немовлятами, яких вбивають, скидаючи з літаків.
І наостанок. Луганчани люблять викладати світлини у соцмережі з квітучими, рівними, без ям дороги. З одного боку я їх розумію – вони люблять своє місто, але ж треба бути об’єктивними. З тими мешканцями міста, з якими я спілкуюсь, розповіли, що впорядковані лише центральні вулиці, на всіх інших – і кіт не качався. Все, як на світлинах: нагорі – квіти, внизу – зарослі травою східці. Порожні вокзали, які завжди були вщент забиті пасажирами.
Мешканців в Луганську стає все менше, вулиці майже порожні. Квітуче та радісне місто притихло у сумі.

TOP